Тільки толерантні юридичні дії здатні залагодити ті чи інші суспільні конфлікти.
Учебные материалы


Тільки толерантні юридичні дії здатні залагодити ті чи інші суспільні конфлікти.



Карта сайтаiranianpayamak.com

Студентам пропонується розв’язати задачі:

1.Бригадир комплексної бригади сільськогосподарського під­приємства Тинчук, відповідальний за додержання правил техніки безпеки в бригаді, послав робітниць Марущенко і Віреник виноси­ти картоплю із земляного льоху, який перебував в аварійному ста­ні. Під час їх роботи стеля льоху завалилась. Робітниць засипало землею. Марущенко було заподіяно середньої тяжкості тілесні уш­кодження, а Віреник від заподіяних тілесних ушкоджень померла.

2.Капітан катера Ампілогов та його помічник Дяченко визнані винуватими в тому, що всупереч правилам техніки безпеки на суд­нах флоту рибної промисловості України намагались ривком зняти з мілини сейнер "Вогник". Внаслідок цього буксирний трос обір­вався і кінцем ударив матроса Панова, який від заподіяних йому тілесних ушкоджень помер.

3.Диспетчер порту і виконавець робіт Горяч на порушення техніки безпеки в морських портах не проінструктував зміну ван­тажників про порядок розвантаження пароплава "Чкаловськ", а також призначив сигнальником вантажника Андрюка, не обізнано­го з правилами сигналізації. Останній, всупереч цим самим прави­лам, подав кранівникові неточну команду, не супроводжуючи її жестами рук, — підвести грейфер у бік вантажників, що знаходи­лися в трюмі пароплава. Внаслідок цього грейфером, поданим за сигналом Андрюка на значно більшу, ніж було потрібно, відстань,були притиснуті" до перегородки трюму вантажники, одному з яких при цьому було заподіяно тяжкі, а іншому — середньої тяжкості тілесні ушкодження.

4.Комендант будинку Уткін не забезпечив необхідної безпеки під час скидання снігу з даху будинку, внаслідок чого скинутою крижиною було смертельно травмовано Саніну. Скидав сніг Чебак, який, виконуючи цю роботу, не виявив належної уваги.

5.Начальник транспортного цеху Фрумкін без технічної доку­ментації і необхідних креслень переобладнав машину «ЗИЛ-164» на смоловозку та дозволив її експлуатацію без приймання спеціаль­ною комісією і дозволу головного інженера заводу. Не забезпече­ний спецодягом і необхідними захисними засобами шофер Гура, зливаючи відходи через недосконалу трубу смоловозки, дістав опі­ки другого ступеня,

6.Бригада монтажників міняла опори контактної мережі на за­лізниці. За інструкцією про це слід було доповісти черговому дис­петчеру, однак прораб діяльниці Єнченко дав вказівку зростити дроти і закріпити їх на опорах до ізоляторів. З'єднуючи дроти без гумових рукавиць, яких не виявилось в бригаді, монтер Магдика був смертельно уражений струмом.

Варіант. Магдика одержав легке тілесне ушкодження, що ви­кликало короткочасний розлад здоров'я.

7.На одному з суден у морському порту м. Керчі отруїлось кілька чоловік. їх у тяжкому стані було доставлено в лікарню. Роз­слідуванням встановлено, що за два дні до цього на судні здійсню­валася фумігація (знезаражування) від небезпечного карантинного шкідника — карпового жука. При цьому було порушено спеціальні правила: не було організовано достатню вентиляцію приміщень, наявність бромметилу визначалась без урахування погодних умов, балони з ним не прогрівали, а фумігацію проводили аварійним спо­собом, розливаючи фумігант. Не встановивши наявності отрутохі­мікатів, начальник фумігаційного загону держінспекції з карантину рослин Лункевич, який керував роботами, дав дозвіл на заселення судна. Коли було включено опалювальну систему судна, бромметил почав випаровуватись, що й стало причиною отруєння деяких членів команди судна.

8. Прораб асфальтобетонного заводу Марчук грубо порушив правила техніки безпеки при будівництві, ремонті й утриманні ав­томобільних шляхів, не виконав вказівки інспектора держсільелектронагляду та головного механіка тресту огородити трансфор­матор та навісити замки на розподільчий прилад і хвіртку огорожі. Марчук, давши завдання теслі заводу Савенку відремонтувати ого­рожу трансформатора, не проінструктував його щодо особливос­тей роботи на цьому об'єкті, не сповістив електромонтера заводу Тищенка про ремонтні роботи і необхідність зняття напруги з трансформатора на час цих робіт. Савенко, не знаючи правил тех­ніки безпеки, підняв матеріал на площадку трансформатора і був смертельно уражений електрострумом. Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідаль­ність?

9. Як інженер-електрик промислового об'єкта, Карпов був зо­бов'язаний контролювати дотримання правил техніки безпеки пра­цівниками бригади електромонтерів, які забезпечують роботу трансформаторної будки, розташованої поблизу житлового маси­ву, 6-літній Боря Маїлов, граючись біля трансформаторної будки, закинув іграшковий пістолет на дах розташованих біля задньої стінки статичних конденсаторів. Він виліз на огорожу, встановле­ну навколо будки, намагаючись палицею з вбитим у неї цвяхом діс­тати іграшку, пробивши при цьому ізоляцію. Боря Маїлов був смертельно уражений електрострумом.

10. На заводських шляхах азотнотукового заводу формувався ешелон цистерн з нашатирем. Внаслідок порушення правил руху під час цих робіт ешелон зіткнувся з вагоном, що перебував під на­вантаженням. Вагон змістився, зрушивши транспортер, з допомо­гою якого здійснювалось навантаження, а той зачепив опорну цегляну колону навантажувальної площадки і зруйнував її. Цегли­нами з колони було смертельно травмовано вантажника. Зіткнен­ня допустив машиніст локомотива Шевчук.

11. Під час бурі вітер зірвав електричний провід, який провис біля заводської огорожі. Пройшло п'ять годин. Робітник Кушнір після закінчення роботи, щоб скоротити шлях додому, намагався перелізти через огорожу. В темряві він доторкнувся до проводу і був смертельно уражений електрострумом. Чи повинен відповідати за смерть Кушніра начальник дільниці електричної мережі й підстанції Борисов?

Теми рефератів:

1. Відповідальність посадових осіб за порушення правил охорони праці.

2. Кримінально-правова охорона безпеки праці

.

.

Методичні рекомендації

.

При вивчені даної теми певну увагу необхідно приділяти поняттю та загальній характеристиці злочинів проти безпеки виробництва, як найважливішим питанням при розгляді вказаних злочинів.

В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю і здоров’ю працівників виробництва, сторонніх осіб, власності, довкіллю.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво - це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми.

У ході виробничої діяльності або використання її результатів людина зазнає або може бути піддана небезпечним чи шкідливим впливам виробничих факторів самого різного характеру і ступеня: механічним, хімічним, тепловим, електричним, електромагнітним тощо. Наявність на виробництві небезпечних та шкідливих факторів зумовлює потребу в станах (умовах), що необхідні для охорони життя, здоров’я, збереження майна, довкілля. Таким станом на виробництві є його безпека. Безпека виробництва - це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість поражаючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань.

Безпосередні об’єкти окремих злочинів проти безпеки виробництва входять в систему відносин родового об’єкта, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, передусім, від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди та сфер її поширення.

Необхідною складовою безпеки будь-якого виробництва є безпека праці, яка поділяється на технічну і санітарну, а за рівнями - на безпеку звичайних і підвищено небезпечних робіт. Деякі виробництва (як технічне ціле), окремі речовини (що є предметами праці) мають виняткову небезпечність, що вимагає особливих організаційно-технічних режимів їх функціонування (використання), включаю­чи правове забезпечення. Такими є: вибухонебезпечні виробництва, а також виробництва, в яких використовуються ядерні та радіоактивні матеріали. Нарешті, ряд виробництв здатний заподіяти шкоду поза виробничим інтересам, у зв'язку з використанням готової промислової продукції, її напівфабрикатів, а також експлуатацією збудованих будівель та споруд.

Основним безпосереднім об’єктом цих злочинів є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов’язковими об’єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров’я людини, а додатковими факультативними об’єктами злочинів, передбачених статтями 272 – 275 КК, - власність і довкілля (екологічна безпека).

Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (статті 271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (статті 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275).

З об’єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва сконструйовані однотипно. Всі вони описані в законі як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв’язку.

Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний акт дії (бездіяльності), а представляє сукупність таких актів, систему, де порушується не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.

Злочини проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей, що розглядаються є бланкетними, у зв'язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів тощо).

Обов'язковою ознакою цих злочинів є наслідки. Вони можуть бути двох видів. Перший вид наслідків закон пов’язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (частини перші статей 272 - 275). Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов’язане з спричиненням реальної шкоди. Це: «шкода здоров’ю потерпілого» (частини перші статей 271 - 275); «загибель людей» (частини другі статей 271 - 275) та «інші тяжкі наслідки» (частини другі статей 271 - 275).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків має бути реальним, свідчити про появу в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (погрози), коли із необхідністю можуть настати вказані в законі наслідки.

Шкода здоров’ю потерпілого охоплює види виробничого травматизму або нещасних випадків із сторонніми виробництву, пов’язані із заподіянням одній особі середньої тяжкості тілесного ушкодження або заподіянням одній чи кільком особам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.

Загибель людей - це випадки смерті однієї або кількох осіб.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоч би одній людині або середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більш особам. Злочини, передбачені статтями 272 - 275, охоплюють також випадки заподіяння значної матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності та видів їх діяльності, окремим громадянам, а також довкіллю. Однак саме по собі заподіяння значної матеріальної шкоди недостатнє для визнання його наслідком злочинів, що розглядаються. Необхідно, щоб такий наслідок був результатом порушення вимог безпеки на виробництві та супроводжувався створенням загрози для життя або здоров’я людей чи заподіянням ним різного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності, у сфері господарської або службової діяльності.

Обов’язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, що розглядаються, є причинний зв’язок між допущеними порушеннями правил безпеки і реальною шкодою, що наступила, або можливістю її настання. Причинний зв'язок у цих злочинах має ряд особливостей. Так, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв'язку. Крім того, настання наслідку може бути зумовлено порушенням кількох вимог безпеки. Такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб’єктами. Тому, у справах такої категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Суб’єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді). Відношення суб'єкта до наслідків є визначальним, тому загалом злочини проти безпеки виробництва є необережними.

Суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва - спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: службові особи і громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із закону (статті 272 - 275); робітники і службовці (статті 272 - 275); сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274). Виходячи з виняткової небезпеки вибухонебезпечних підприємств (цехів), виробництв, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, сторонні особи, які знаходилися з дозволу на таких підприємствах (екскурсанти, працівники інших підприємств, установ, організацій тощо) зобов’язані у встановленому нормативними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна сприйняти без спеціальної підготовки. Наприклад, на вибухонебезпечному виробництві - «курити заборонено».

Виходячи з викладеного, під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.

Студентам треба приділити увагу родовому та безпосереднім об'єктам вказаних посягань. Родовим об'єктом цих злочинів є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Безпосередні об'єкти цих посягань залежать від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди.

Потерпілими від вказаних злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (ст. ст. 271, 272 КК) або і працівники виробництва і сторонні особи (ст. 275 КК).

Диспозиції статей, передбачених розділом X Особливої Частини КК є бланкетними, у зв’язку з чим для їх застосування слід звертатися до інших нормативних актів.

Суб’єкт розглядуваних злочинів за видом спеціальний. Щодо порушення правил безпеки виробництва має місце умисна вина чи необережна вина, що до наслідків – тільки необережна.

Контрольні запитання

1.Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.

2.Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері безпеки праці.

3.Кримінально-правова характеристика інших злочинів у сфері безпеки виробництва.

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с.

3. Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995р. /

Відомості Верховної Ради України. 1995. №12.

4. Закон України від 14 жовтня 1992 р. “Про охорону праці”. // Закон України. – К., 1996.

Книжкові видання:

1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. / за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К., Видавничий дім „Скіф”, 2008.

2. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник.- Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.- 592с.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 жовтня 1982 р. №6 “Про судову практику в справах, пов’язаних із порушенням вимог законодавства про охорону праці” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. Серія “Кодекси і закони України”, Київ, Видавничий дім “Скіф”, 2005.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 жовтня 1986 р. №9 “Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України у справах, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці”. // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. Серія “Кодекси і закони України”, Київ, Видавничий дім “Скіф”, 2005.

5. Борисов В. Коментар до розділу Х Кримінального Кодексу України // Юридичний Вісник України – 2001, №39 (327) 29 вересня -5 жовтня.- С. 25 -32.

6.Кримінальний кодекс України.Науково-практичний коментар:у 2-х т./за заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.- Х.:Право,2013.-1416 с.

7.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

ТЕМА № 35

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Семінарське заняття

- 6 год.

Запитання до заняття:

1.Поняття транспортних злочинів, їх загальна характеристика, система.

2.Відмежування транспортних злочинів від злочинів проти життя та здоров’я особи, від злочинів проти власності.

3.Визначення предмету злочинів, які передбачені розділом ХІ Особливої частини КК, для кваліфікації злочинів.

4.Значення вивчення вищевказаної теми для правозастосовної діяльності працівників ОВС.

5. Поняття незаконного заволодіння транспортним засобом. Аналіз складу злочину. Особливості кваліфікації. Відмінність від інших злочинів.

6. Самовільна зупинка поїзду. Необхідні ознаки цього злочину.

7. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Відмінність цього злочину від адміністративного правопорушення.

8

.

Угон або захоплення морського судна. Відмінність цього злочину від піратства.

9.Порушення чинних на транспорті правил.



edu 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная